Великий піст: головне – не їжа, а душа

Із 15 березня розпочинається Великий піст, який цьогоріч триватиме до 2 травня. Його тривалість – 40 днів, як взнак наслідування Ісуса Христа, який стільки ж часу постився у пустелі. 

Кожна із християнських конфесій встановила свою практику посту. Всі вони наголошують на одному – насамперед, потрібно постити від гріха та злих схильностей. У дні посту необхідно стримуватись від лихих справ, думок і слів; зберігати чистоту духу, внутрішній мир та радість. Стримування від гріха набагато важливіше, ніж стримування від їжі, хоча й це  важлива складова посту.

Що потрібно робити під час Великого посту, чим жертвувати і для чого, розповів отець Олег Харишин, священник УГКЦ, настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці в Тернополі.

Що таке Великий піст та яка його мета?

За визначенням, яке сьогодні є актуальним і пропонується церквою, піст – це покутна практика, яка полягає у покаянні та стриманості. Метою посту, як навчає церква, є покаяння за вчинені гріхи для того, щоб осягнути більшої досконалості, в першу чергу, духовної, – зазначає отець.

Що таке покутна практика? Ми знаємо, що коли людина йде до сповіді, вона отримує покуту, бо вчинила гріх перед Господом, зробила щось зле, щось, що порушує Божу заповідь. Відтак, щоб компенсувати скоєне, людина має зробити щось морально добре.

Про піст можна говорити в різних аспектах. Але, власне, практика посту – це покаяння і стриманість.

Отець Олег наголошує, коли людина кається, вона усвідомлює, що своїм грішним життям потрапила у становище не властиве для себе. Взагалі для нас неприродньо бути грішними, злими. Адже Бог нас сотворив добрими. Людина є вінцем Божого творіння. Покаятися – це повернутися до Батька, до Отця Небесного, стати іншою людиною, своїм обличчям привернутися до обличчя Божого. У покаянні Бог повертає гідність людині. Це ми повинні пережити і зрозуміти. Відтак, важливо, починаючи Великий піст, посповідатися, тобто зректися гріха і повернути собі гідність Божої дитини.

Не менш важливим поняттям, каже священнослужитель, у пості є стриманність. Зараз багато сучасних людей це слово сприймають неправильно. Стриманість є однією з важливих рис, якою повинен володіти християнин, зокрема у Великому пості, щоб досягнути духовного успіху. Святе Письмо каже, що «все мені можна, але не все корисно». Бог не обмежує нашу волю, ми все можемо в житті попробувати, ба, навіть і грішити. Але завжди потрібно пам’ятати про наслідки. Наприклад, сівши за вечерю, знати скільки їжі  достатньо, щоб підтримати своє тіло, підкріпити сили. Шлунок дає сигнал, що хоче більше. Відтак, переситившись, людина відчуває болі в шлунку, дискомфорт. Практика стриманості – розуміти, що не все мені є корисним. Свої бажання слід фільтрувати, іноді й обмежувати. В іншому ж випадку, вони переростають у пристрасті. Стриманість – це вдосконалення свого духовного імунітету, тренування духовних сил, аби противитися злу.

Чому церква робить великий акцент  також й на їжі?

У катехизмі УГКЦ першим з восьми гріхів є переїдання (неуміреність), як двері до інших пристрастей-гріхів. Саме тому, коли особливо у Великому Пості, вам вдається опановувати свій шлунок, умірено давати своєму тілу пісні страви, тоді й дух стає сильнішим, маєте силу противитися злу, – каже отець Олег.

Якщо говорити конкретно про їжу, то коли ми усуваємо, чи ставимо на другорядне місце їжу матеріальну, то у нашому духовному житті на перше місце має шанс стати Божа благодать, як надважлива духовна пожива. Піст – це коли я відпихаю гріх, потреби чрева і ставлю на перше місце потреби духовні, – наголошує священнослужитель.

Не лише в їжі потрібно себе обмежувати під час посту.

У сучасному світі багато справ та речей людину узалежнюють. Отець згадує слова апостола Петра, який каже: «Бо хто ким переможений, той тому й раб». Якщо якась гріховна звичка, припустимо, надмірне використання інтернету, ми не говоримо про людей, які працюють в Інтернеті, але коли людина через залежність від соцмереж, через комп’ютерні ігри  просто спалює час свого життя – це вже гріховна звичка. Якщо людина бачить, що ця звичка є пагубною, то треба її позбутися і зробити так, щоби вона не псувала ні духовного, ні сімейного життя. Можна говорити й про багато інших подібних поганих  звичок – тут кожен розуміє від чого йому варто відмовитися.

Також отець Олег наголошує, що під час посту людина повинна мислити не категорією заборони, а щирим прагненням. У пості немає часу на гріх, бо він є те, на що шкода навіть секунди життя. Час потрачений на гріх – змарнований. І тому слід намагатися вільний час наповнити позитивними, добрими, побожними справами. Постійна зайнятість добром – молитви, поклони, частіші відвідування богослужінь, хресних доріг, допомога потребуючим, читання Святого Письма, Псалтиря, – переконаний настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці.

Чому Великодній піст вважається найважливішим?

Насправді в нашій церкві є 4 пости. Це  – Великий піст, Петрівка (піст перед празником верховних апостолів Петра і Павла), Успенський піст (Спасівка – перед празником Успіння Пресвятої Богородиці) та Різдвяний піст, який має гарну назву – Пилипівка (від Дня пам’яті святого апостола Пилипа і до Надвечір’я Різдва Христового). Кожен з постів готує до певного свята. Церква постановила, щоб людина 4 рази в році мала особливу духовну мандрівку. Ця практика покаяння і стриманості нам потрібна не раз у році, а хоча б 4, -наголошує священник.

Великий піст є особливим тому, що він веде і готує людину спочатку до Страсного тижня, до пережиття, розуміння страстей або ж смерті на хресті нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа. Щоб людина очистившись 40-денним постом відкрила свої очі на правду, що сталося з Христом на Голгофі. Якщо людина це сприйме, вона буде готовою увійти, пережити і відчути неймовірну радість від празника Пасхи, тобто воскресіння Христового.

Які приписи щодо Великого посту пропонує церква?

 Отець Олег Харишин  розповів про правила та вимоги проведення посту. Наприклад, перший день Великого посту і Страсна п’ятниця – це суворий піст, у який не можна вживати м’ясних і молочних продуктів. Перший тиждень і Страсний тиждень потрібно стримуватися від м’ясних продуктів. В інші тижні у понеділок, середу і п’ятницю людина повинна стримуватися від вживання м’ясних продуктів, а вівторок і четвер дозволені всі види їжі. Субота і неділя не вважаються пісними днями.

Втім, постити зобов’язані не всі. Деякі категорії людей можуть бути звільненими від посту. Йдеться про: дітей до 14 років і особ, яким вже є 60 і більше, тяжкохворих людей, вагітних жінок, породіллей й матерів, які годують грудьми, осіб, які подорожують, якщо час їхньої подорожі перевищує 8 годин, люди, які тяжко працюють. Не зобов’язані також постити ті, що харчуються зі столу інших та люди, які живуть з милостині.

Важливо пам’ятати, всяка пропозиція зі сторони Церкви є засобом для осягнення духовного щастя. Мусимо вміти чути голос Божий, бо серед розмаїття вчителів, Ісус Христос є тим, хто безумовно зацікавлений у нашому успіху, любить, приймає і бажає добра, – додає отець.