“Книга про пам’ять роду і просто пам’ять, що то зникає, то з’являється, коли згадується зовсім не те, що хочеш, а те, що хочеш – ніяк не згадується. У ці моменти кожен із героїв відкриває щось нове в іншому”, – саме так характеризує свій новий роман Олександр Вільчинський – тернопільський прозаїк, журналіст та науковець.
Книгу під назвою “Інші двері” Олександр Казимирович вперше презентував у одній з авдиторій Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка, де він працює викладачем кафедри журналістики.
Олександр Казимирович зізнається – цей роман писав найдовше з усіх.
“Чотири роки тому я полетів на кілька тижнів у письменницьку резиденцію в Шотландію. Там, у Готорденському замку в передмісті Единбурга, дізнався про хворобу матері. І хоча мав втілювати інший творчий проєкт, але думки про неї вилилися у початок цієї історії. Після повернення додому, поїхав на війну, з’явилися інші тексти, почате у замку так і залишилося незакінченим. У лютому 2019 мами не стало, пам’ять про неї дала мені сили дописати цей роман”, – розповів письменник.
На противагу тому, що книга писалася практично 4 роки, світ вона побачила доволі швидко – видати роман вдалося за півтора місяці. Олександр Вільчинський зазначив, що це завдяки тому, що про співпрацю з видавництвом була попередня домовленість. Щодо оформлення, то цікаво те, що фото на обкладинці зроблене самим автором. Йдеться про стіну в околицях колишнього кременецького педінституту.
“Я надибав і сфотографував її років зо два роки тому. Ця подряпана стіна ніби з якимось іменем “латинкою” внизу, що співзвучне з одним із героїв роману, у якийсь момент видалася мені дуже важливою”,– пояснює Олександр Казимирович.
Автор також зізнався, що вже працює над двома новими книгами, які, сподівається, побачать світ зовсім скоро.
Наступна презентація роману тернопільського письменника “Інші двері” Олександра Вільчинського відбудеться вже сьогодні на “Book Forum” у Львові.